«Говори українською! Це твоя мова і твоя позиція»
Марина Рябчук:
До Дня української писемності та мови ми поспілкувалися із курсанткою третього року навчання гуманітарного факультету Мариною Рябчук. Марина, з точки зору питання української мови, особистість непересічна. Третє місце у Всеукраїнському мовно-літературному конкурсі імені Т. Г. Шевченка, успішна участь у онлайн-марафоні Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика – це далеко не повний перелік досягнень курсантки. А ще, під час розмови, вразило її рішуче переконання щодо спілкування українською мовою. Про мову як позицію, силу слова та натхнення, яке надходить від розмови нашою солов’їною, читайте у матеріалі.
| Парадокс відродження української мови. Війна… Більшість із нас осмислюють важливість вивчення рідної мови ще у шкільних роках. До когось такі думки приходять у часи студентства, а дехто отримує це розуміння у зрілому віці. До нашої героїні, за її словами, таке розуміння прийшло ще змалечку. |
«Я народилася і виросла в україномовній родині. Мама родом із Кам’янця-Подільського, тато з Києва, хоча тривалий час моя родина проживає у місті Охтирка Сумської області, де тато проходить військову службу. На жаль, у Сумській області процвітає суржик, але моя мама знайшла вихід з цієї ситуації, тому з шести років виправляла кожне слово, яке я сказала суржиком чи російською».
На переконання Марини Рябчук, відродження української мови розпочалося у 2014 році, але, на жаль, поштовхом до цього стали такі прикрі події як війна на сході України.
«Люди стають на оборону України, а мова - це те, що відокремлює один народ від іншого. Саме мова нас об’єднує, зближує та надає певне натхнення йти до перемоги. До 2014 року я не спостерігала такого сплеску та уваги до української мови як і бажання українців вивчати та розмовляти нею. Можливо, це пов’язано з тим, що розпався Радянський Союз і більшість людей не могли правильно ідентифікувати себе. Можливо, через близький кордон із Росією. Тоді як військовий конфлікт сприяв поширенню української мови».
| Коли мова прокладає шлях до визнання унікальності Ще під час навчання в Охтирській гімназії з мовним нахилом, Марина Рябчук неодноразово брала участь у Всеукраїнському мовно-літературному конкурсі імені Т. Г. Шевченка та Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика. А в 2019 році, вже під час навчання в Академії Національної гвардії України, курсантка посіла третє місце у Всеукраїнському мовно-літературному конкурсі імені Т. Г. Шевченка. Після перемоги в престижному конкурсі Марина не зупинилася, а продовжує постійно розвиватися, що не залишилося непоміченим з боку керівництва навчального закладу. Так, курсантка отримала диплом переможця районного етапу конкурсу «Молода людина року - 2021» у номінації «Студенти (курсанти закладів) вищої освіти 3-4 рівнів акредитації». Брала участь у курсі зі стратегічних комунікацій, який викладали провідні українські спікери під час триденних всеукраїнських навчальних зборів з офіцерами підрозділів інформації та комунікації Нацгвардії, які проходили в Академії. |
Але найбільшою відзнакою Марина Рябчук вважає отримання сертифікату на призначення стипендії Верховної Ради України. Почесний сертифікат Голова Верховної Ради України вручив курсантці за зразкове навчання та виконання своїх службових обов’язків з нагоди цьогорічного відзначення Дня захисників та захисниць України.
«Для мене новина про отримання сертифікату від Голови Верховної Ради України була доволі неочікуваною. Розумієте, коли ти перебуваєш у навчальному центрі, а потім тебе миттєво привозять до Академії, вдягають у парадну форму, ти спілкуєшся із начальником Академії, потім відбувається поїздка до Києва, і ти опиняєшся перед будівлею парламенту, а перед тобою Голова Верховної Ради України, журналісти, спалахи фотокамер, і ти розумієш, що знаходишся у числі кращих і твої досягнення оцінені. А як після цієї новини раділи мої рідні. Мама не могла заспокоїтися днів два, бабуся повідомила, напевно, увесь район, а тато військовий, тож впевнена, що в частині також знали про цю новину». (Усміхається)
| Доля української мови залежить від кожного українця Марина Рябчук вважає, що сприяють тенденції до вивчення української мови ще й чіткі кроки, наприклад, прийняття у липні 2021 року Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». А також впровадження нового українського правопису в 2019 році. «Норм закону ми повинні дотримуватися у повсякденному житті, а норм правопису у навчанні та роботі. Хоч і трапляються випадки, коли важко переформатуватися, бо звик до минулих правописних норм, але треба привчати себе, тому що це довгий процес відкладання у голові нових знаків, слів та нових аспектів написання». |
| Під час нашої розмови, Марина звернули увагу й на читання книг. Відтак, у людини, яка хоче швидше вивчити або вдосконалити вимову, вся література має бути українською мовою. «Якщо ви читаєте, зорова пам’ять спрацьовує і ви більш продуктивно використовуєте українські слова, їх написання та звучання. Серед класиків рекомендую твори Валер’яна Підмогильного, Ольги Кобилянської, Івана Франка, звісно ж, Тараса Шевченка. Варто звернути увагу й на сучасних українських письменників. Раджу кожному прочитати: Люко Дашвар «Покров», Макс Кідрук «Не озирайся й мовчи». |
| За три роки перебування у Харкові Марина Рябчук помітила, наскільки українізованим стало місто. Разом із тим, дівчину дуже засмучують випадки, коли люди навмисно переходять на російську, але це виглядає негарно, неграмотно, нечітко, наче людина сумнівається у своїй мові. |
«У такі моменти мені хочеться сказати, говори українською! Це твоя мова і твоя позиція. Доля української держави і нації невід’ємно пов’язана з українською мовою. Це наша гордість – те, що нас об’єднує, чим ми відрізняємося від інших націй. Ми маємо пишатися нашою мовою і всюди говорити українською. На жаль, у людей ще присутній той аспект, що це сільська мова. Це не так, визнано світом, що українська мова одна з наймелодійніших. Переконана, такі думки - фактор того, що наша держава тривалий час знаходилася під гнітом іноземних країн, але зараз ми незалежна держава і треба позбуватися цього комплексу меншовартості. А ще, нарешті усвідомити, що доля української мови залежить від кожного українця».
Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ
